Ключем до довгого та здорового життя є профілактика захворювань, а вакцинація – це найкращий інструмент для досягнення цієї мети. Та часто так стається, що людина відкладає або відмовляється від профілактичного щеплення через страх розвитку реакції, яка може виникнути після вакцинації. На фоні таких хвилювань виникає безліч помилкових побоювань та міфів про поствакцинальні реакції. Саме тому у цій статті ми розглянемо які бувають реакції на вакцини і що потрібно робити у разі їх виникнення.
Несприятливі події після імунізації
Як і будь-які ліки, вакцини можуть викликати побічні ефекти у деяких людей. Здебільшого вони є незначними (наприклад, біль в місці введення або субфебрильна температура) та короткочасними (минають самостійно через декілька днів). Вони також рідкісні, а дозволені вакцини вважаються дуже безпечними і постійно проходять перевірки та контроль безпеки. Проте, рішення відмовитися від імунізації несе в собі загрозу для людини та оточуючих, які вступають з нею в контакт, заразитися потенційно смертельним захворюванням. https://vaccination-info.europa.eu/en/about-vaccines/vaccine-safety-and-side-effects
Статистичні дані мільйонів людей, які збиралися науковцями після вакцинації свідчать – вакцини не вбивають. Вакцини зберігають життя. Щороку в світі роблять мільйони щеплень дітям та дорослим. Серйозні побічні реакції виникають рідко. Та на жаль, не дивлячись на ці дані, в інтернеті активістами-антивакцинаторами поширюється спотворена інформація про побічні дії вакцин. Антивакцинаторські веб-сайти значно перебільшують ризики серйозних побічних дій і маніпулюють даними не аналізуючи їх. Наприклад, у США є база даних «ускладнень» щеплень, Vаccine Adverse Event Reporting System (VAERS). Ця система збирає дані про будь-які події, які сталися з людиною в післявакцинальний період, так звані несприятливі події (англ. adverse event), саме тому «ускладнень» взято в лапки. І маніпуляція антивакцинаторів полягає в тому, що вони трактують кількість всіх зареєстрованих випадків несприятливих подій після вакцинації, як ті, що викликані саме вакциною. Але найголовніше – це усвідомити, що ПІСЛЯ щеплення не означає В РЕЗУЛЬТАТІ щеплення. Аналіз повідомлень в VAERS не виявив жодного причинно-наслідкового зв’язку між вакцинами та хворобами або смертями, що були зафіксовані після проведення щеплень.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4599698/
Будь-яка проблема зі здоров’ям, яка виникає після щеплення, вважається несприятливою подією після імунізації (НППІ). Побічна подія може бути справжньою побічною реакцією, також відомою як побічна дія, яка пов’язана з вакциною, або випадковою подією, що сталася після вакцинації та немає жодного відношення до введеної вакцини. Для з’ясування чи дійсно це побічна дія вакцини чи випадкова подія, яка співпала по часу, необхідно провести подальше дослідження. Відповідно до закону, медичні працівники зобов’язані повідомляти про певні несприятливі події після вакцинації (кожен випадок, що не відповідає очікуваній реакції даної вакцини), які трапилися протягом 30 днів. Усі серйозні випадки НППІ ретельно відстежуються і розслідуються, щоб визначити чи дійсно вони пов’язані з щепленням. За збір та аналіз про несприятливі події після імунізації відповідає ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Збір інформації здійснюється через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду (АІСФ). Повідомлення про погіршення самопочуття може надсилати як лікар, так і пацієнт самостійно протягом 48 годин після його виявлення. Доки розслідування оперативної групи не завершено – є тільки підозра на НППІ. https://phc.org.ua/news/nespryatlivi-podii-pislya-imunizacii
В Україні переважна кількість всіх випадків несприятливих подій після імунізації – це несерйозні випадки. В результаті розслідування всіх зафіксованих летальних випадків за всі роки незалежності нашої країни, які виникли протягом 30 днів після щеплення, не було виявлено жодного причинно-наслідкового зв’язку з вакцинацією. Це факт. Але було зафіксовано 30 смертей від кору. Це теж факт. https://www.kmu.gov.ua/news/nemaye-zhodnogo-pidtverdzhenogo-vipadku-smerti-cherez-vakcinaciyu-igor-kuzin, https://moz.gov.ua/article/immunization/vakcini-ne-vbivajut-na-jaki-manipuljacii-ne-varto-piddavatisja-i-chomu
Класифікація несприятливих подій після імунізації/туберкулінодіагностики:
реакція, пов’язана з властивостями вакцини, туберкуліну: НППІ, спричинена дією активних компонентів та/або допоміжних речовин у складі вакцини, туберкуліну;
реакція, пов’язана з порушеннями, що виникають у процесі виробництва вакцини, туберкуліну: НППІ, що спричинена дією вакцини, туберкуліну, яка має один або декілька порушень, що виникають у процесі виробництва, у тому числі пристрою для введення, що надається виробником;
реакція, пов’язана з програмною помилкою під час імунізації, туберкулінодіагностики: НППІ, спричинена невідповідним використанням, призначенням або введенням вакцини, туберкуліну і належить до такої, якій можна запобігти;
реакція, пов’язана зі страхом імунізації, туберкулінодіагностики: НППІ, спричинена психологічним стресом, зумовленим імунізацією, туберкулінодіагностикою;
випадкова подія, що співпала за часом: НППІ, спричинена іншим фактором, крім перелічених вище, та має лише часовий зв’язок з імунізацією, туберкулінодіагностикою. https://zakononline.com.ua/documents/show/334453___500201
Можливі побічні реакції вакцин
Як нам вже відомо, вакцинація – це безпечний, комфортний та ефективний спосіб здобуття імунітету. Вакцинація не викликає захворювання. При введенні вакцини наша імунна система робить те, що повинна робити при зустрічі з інфекцією – вибудовує захист, саме тому після проведення щеплення ми можемо спостерігати певні реакції нашого організму. Щоб сформувати сильнішу імунну відповідь на введенні антигени (компоненти вакцини, до яких власне, і формується імунітет) до вакцин додають спеціальні речовини – ад’юванти. Вони підсилюють місцеву реакцію та сприяють тому, щоб більше клітин крові зреагували на введену вакцину. Таким чином, наш організм помічає введенні антигени, що містяться у вакцині, і вступає з ними в активну взаємодію.
https://www.cdc.gov/vaccinesafety/concerns/adjuvants.html
Очікуванні поширені реакції на вакцину можна поділити на:
Місцеві реакції – виникають у місці введення вакцини. До них відносять почервоніння, біль або набряк у місці ін’єкції.
Системні реакції: лихоманка, головний біль, ломота в тілі, втома, сонливість, висип або набряк залоз на щоках після введення «живої» вакцини проти кору, краснухи та паротиту; тимчасова діарея або блювота після введення ротавірусної вакцини.
Такі реакції можуть і зовсім не виникати, а якщо все ж таки людина відчуває певний дискомфорт, то це вважається абсолютно нормальним явищем і не повинно викликати занепокоєння. Зазвичай прояв даних реакцій має легкий перебіг, триває декілька днів та проходить самостійно без медичної допомоги.
Тяжкі реакції (ускладнення вакцинації) – це небажані та важкі прояви, що можуть виникнути після щеплення: анафілактичний шок, алергічні реакції різного ступеню важкості, судоми, неврологічні порушення тощо. Частота цих реакцій вкрай мала. Наприклад, анафілактичний шок – тяжка алергічна реакція, яка проявляється різким падінням артеріального тиску та втратою свідомості, що може виникнути протягом 30 хвилин після проведення щеплення. Проте згідно з даними Центру контролю та профілактики захворювань (CDC) виникає в одному випадку на 1 мільйон введених доз (https://publications.aap.org/pediatrics/article-abstract/112/4/815/63454/Risk-of-Anaphylaxis-After-Vaccination-of-Children?redirectedFrom=fulltext). При виникненні анафілактичного шоку необхідна правильно надана та вчасна медична допомога.
Після введення корової вакцини в 1 на 5-10 мільйонів випадків щеплень може виникнути неврологічне порушення. Але при самих захворюваннях, від яких захищають ці вакцини, подібні ускладнення виникають в рази частіше. https://www.cdc.gov/vaccines/vac-gen/side-effects.htm, https://www.voicesforvaccines.org/science/vaccinesideeffects/
Важкість та характер ускладнень після вакцинації може залежати від:
Порушення умов зберігання та транспортування вакцини. Вакцини не можна перегрівати, переохолоджувати і заморожувати.
Порушення техніки введення вакцини. Наприклад, БЦЖ вводиться внутрішньошкірно, АКДС – внутрішньом’язево, жива поліомієлітна вакцина – орально і т.д.
Порушення інструкції по введенню вакцини. Наприклад, недотримання протипоказань, недозволена комбінація тощо.
Індивідуальні особливості організму (неочікувано сильна алергічна реакція, судоми тощо). Саме тому вакцинація повинна проводитися тільки в спеціалізованому медичному закладі, щоб в разі виникнення таких ситуацій вчасно отримати кваліфіковану допомогу.
Приєднання інфекції – гнійні запалення в місті вакцинації та інфекції, в інкубаційному періоді яких було зроблене щеплення.
План дій при виникненні поствакцинальної реакції
Реакція на вакцину – це нормально. Це є ознакою того, що наш організм формує ефективний та природний імунний захист. Зазвичай такі реакції не несуть небезпеки для життя та здоров’я і проходять самостійно за декілька днів.
При виникненні температурної реакції, яка спричиняє дискомфорт можна прийняти жарознижуючий засіб – парацетамол або ібупрофен в необхідній дозі, пити необхідну кількість рідини. Температура може виникати у 8-11% випадках, триматися до 3 днів.
У 15% випадків можуть бути легкі місцеві реакції: незначне почервоніння, біль та припухлість в місці введення вакцини. Тривають в середньому 2-3 дні, проходять самостійно, не потребуючи лікування. При виникненні сильніших місцевих проявів (3% випадків) і дискомфортному болю можна приймати ібупрофен як знеболюючий засіб двічі-тричі на день. Також можна використовувати прохолодну вологу тканину, щоб зменшити почервоніння, відчуття болю і набряку в місці ін’єкції.
Мочити місце ін’єкції та купатися можна без обмежень, як і гуляти після щеплення на вулиці.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО після вакцинації:
Приймати антигістамінні (протиалергічні) препарати. Такі препарати є ліками від алергії, а звичайні поствакцинальні реакції не є алергічними. Також немає жодного сенсу в їх профілактичному прийомі, бо це так не працює.
Приймати жарознижувальні засоби з метою профілактики температури. Вони приймаються лише за реальними показами в разі підвищення температури та дискомфорту.
Приймати антибактеріальні засоби для лікування температури.
Проводити маніпуляції з місцем ін’єкції: мастити мазями, накладати компрес чи капустний лист, малювати йодну сітку тощо. Дані методи можуть лише посилити місцеву реакцію та викликати подразнення.
Симптоми, в разі виникнення яких, слід обов’язково звернутися до лікаря:
судоми
втрата свідомості
блювання
висип на тілі
сильний біль
тривала температура понад 38,50С
сплутаність мови
Ці симптоми можуть бути ознакою іншого захворювання, яке збіглося по часу з вакцинацією і потребує вчасного лікування.
Отже підсумовуючи вищевикладене ми дізналися, що у деяких людей вакцинація викликає занепокоєння та стурбованість через пов’язані з нею ризики виникнення побічних реакцій. Але все в нашому житті має свої ризики. Ми не можемо їх усунути, але можемо зробити здоровий вибір, точно усвідомлюючи небезпеку та користь. Відмова від вакцинації не означає усунення загрози захворювання. Це просто обмін мізерного ризику серйозної побічної дії на набагато більший ризик смерті або інвалідності внаслідок хвороби.